Терміни та визначення:
1. Перегородка – внутрішня огороджувальна (самонесуча) конструкція, яка розділяє суміжні
приміщення в будинку.
2. Межа вогнестійкості перегородки – показник вогнестійкості перегородки, який визначається
часом від початку випробування за стандартним та/або додатковим (альтернативним) температур
ним режимом до настання одного з граничних станів перегородки з вогнестійкості, що нормований у
цьому стандарті.
3. Технічна документація на перегородки – нормативна (стандарти, технічні умови тощо) та/або
проектна документація, відповідно до якої перегородки виготовляються та/або застосовуються у
будівлях.
Результатом проведення вогневих випробувань перегородок є протокол вогневих випробувань.
Об’єкт випробувань: Перегородки.
НВЦ “Євростандарт” застосовує таку методику для проведення вогневих випробувань. Її застосовують для визначення межі вогнестійкості перегородок, суцільних або з частковим чи повним заскленням, що виконані з бетону, залізобетону, цегли, а також багатошарових конструкцій, що містять шари металу, гіпсокартону, деревини, пінополістиролу тощо. Не застосовується для зовнішніх стін, які виконують тільки огороджувальні функції.
Методика випробування: ДСТУ Б В.1.1-15:2007 (EN 1364-1:1999, NEQ). Захист від пожежі. Перегородки. Метод випробування на вогнестійкість.
Вимоги до зразків:
1. Конструкцію зразка перегородки, спосіб закріплення його в опорній конструкції має визначати замовник випробувань (за участю проектних організацій, базових організацій науково-технічної діяльності центрального органу виконавчої влади з питань будівництва тощо) на основі аналізу роботи конструкції у складі будівельного об’єкта відповідно до вимог технічної та проектної документації на цю конструкцію з урахуванням вимог 5.4, 7.1.2 – 7.1.5 ДСТУ Б В.1.1-15:2007.
Замовник (за участю проектної організації) розробляє технічну документацію на зразок, в якій має бути надано:
– опис та креслення (конструктивні рішення) перегородки, вогнестійкість якої має бути підтверджена під час випробувань; клас вогнестійкості конструкції;
– опис та технічні рисунки зразка для випробувань, що моделює конструкцію перегородки, вогнестійкість якої має бути підтверджена. В описі та технічних рисунках, зокрема, мають бути обов’язково вказані перелік шарів, з яких складається конструкція, включаючи фінішне облицювання перегородки та фітінги, які можуть суттєво впливати на вогнестійкість конструкції, а також всі конструктивні елементи, які забезпечують жорсткість та міцність конструкції перегородки; схема з’єднання та опис конструкції стиків складових перегородки між собою (наприклад, окремих панелей, з яких виконується перегородка), а також інші дані, які впливають на вогнестійкість конструкції;
– перелік використаних матеріалів та їх основні характеристики, зокрема, густина матеріалів утеплення та інших матеріалів, які використовуються у зразку;
– спосіб з’єднання зразка з опорною конструкцією (граничні умови), який моделює реальні умови роботи конструкції у складі будівельного об’єкта.
У разі виникнення розбіжностей під час розроблення технічної документації на зразок для їх усунення замовник має звернутися до базових організацій науково-технічної діяльності центрального органу виконавчої влади з питань будівництва тощо для прийняття остаточного рішення.
Зразки для випробувань на вогнестійкість виготовляє замовник випробувань відповідно до вимог технічної документації на цей зразок за технологією, яка відповідає такій, що використовується для виготовлення реальної конструкції.
Копія поданої до випробувальної лабораторії технічної документації на зразок має бути обов’язковою складовою протоколу випробувань.
2. Зразки повинні мати розміри, які відповідають проектним розмірам перегородки. У випадку, якщо зразки таких розмірів випробувати неможливо, використовують зразки-фрагменти конструкцій. При цьому мінімальні розміри частини зразка, яка піддається вогневому впливу в печі, мають бути не менше за 3000 мм х 3000 мм. Товщина зразків має відповідати технічній документації на конструкцію.
3. Якщо у конструкції перегородки передбачені вертикальні та/або горизонтальні з’єднання, то зразок повинен містити не менше одного такого з’єднання.
4. Вологість зразків – згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
5. Для випробування конструкцій перегородок необхідно виготовити два однакових зразки. Для одношарових та багатошарових несиметричних конструкцій необхідно проводити по одному випробуванню за умови вогневого впливу з кожного боку.
Граничні стани:
Розрізнюють такі основні види граничних станів перегородок з вогнестійкості:
– граничний стан за ознакою втрати цілісності (умовне літерне позначення Е);
– граничний стан за ознакою втрати теплоізолювальної здатності (умовне літерне позначення І).
Граничні стани згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
Ціни на вогневі випробування будівельних перегородок і інформація для клієнта.